Люди, які розмовляють українською, почувають себе дискримінованими — Супрун

В Україні досі є труднощі з отриманням освіти та різних послуг державною мовою, зазначила Уляна Супрун.

Для більшості батьків процес пошуку хорошого дитячого садочка або школи, які були б розташовані поблизу дому, з професійними педагогами й без черг, перетворюється у квест, у цьому переконана ексміністерка МОЗ, Уляна Супрун. На її думку, пошук закладу освіти ускладнюється ще однією суттєвою проблемою – отриманням освіти чи іншої послуги державною мовою:

Але для багатьох батьків та дітей цей квест набуває додаткової складності через їхню мову спілкування. Так, в Україні і досі є труднощі з отриманням освіти та різних послуг державною мовою. Люди, які розмовляють українською в Україні, регулярно почувають себе дискрімованими.

За її словами, поки політики спекулюють на нібито атаках на російську мову, у той самий час діти, які не володіють російською, сидять в кабінетах у лікарів і не розуміють їх, бо до них не хочуть чи не можуть звертатися не просто рідною та зрозумілою мовою, а державною, як вимагає цього чинне законодавство.

За словами пані Супрун, поки депутати вимагають виділити мільйони гривень на друк підручників російською, першокласники виходять з уроку української мови та слухають, як той самий вчитель на перерві починає розмовляти з ними російською. А батьки, чиї діти розмовляють українською, не можуть знайти для них відповідні гуртки, тренерів або викладачів, які б спілкувались державною мовою:

І справа не в тому, що “якщо краще пошукати, то обов’язково можна знайти”. Проблема в тому, що таке питання взагалі не повинно виникати. Кожен громадянин має право прийти у школу, лікарню, кафе, кінотеатр, крамницю та отримати послугу державною мовою. Бо де, якщо не в Україні? Ніхто з нас не повинен ніяковіти та просити офіціанта звертатися до нас українською в Україні або місяцями шукати секцію з боксу для дитини, де б з нею говорили державною. Це має відбуватися автоматично.

Лікарка зазначила, що нині підростає покоління дітей, які взагалі не знають російської, бо вони змалку вивчають англійську, німецьку чи французьку. І якщо радянські мультфільми або ті, що транслюються російською мовою, вони можуть переключити, то з лікарями чи вчителями так зробити не вдасться:

Згадайте, як ви вперше опинилися за кордоном: де все нове, а люди навколо говорять не рідною для вас мовою. Вам потрібен якийсь час, щоб адаптуватися, навіть, якщо ви вчили цю мову. А якщо ні? Якщо навколо вас всі спілкуються мовою, яку ви не знаєте? Діти в Україні, які не вчили російську (бо не повинні), нерідко змушені почуватися скуто у своїй же країні та навіть бути у меншості. Для багатьох це серйозний стрес, тому нерідко природне бажання бути зрозумілими та бути як всі змушує їх переходити на російську.

На думку Уляни Супрун, політики спекулюють на темі мовної дискримінації задля отримання балів та рейтингів:

Разом з цим проросійські рупори підживлюють дискурс про існування міфічної мовної суперечки й утиски російськомовних людей. “Соціологічні опитування” стають також інструментами для запуску штучних суперечок про мову.

Лікарка пише, що насправді українцям у своїй країні доводиться буквально виборювати право отримувати послуги та освіту державною мовою чи витрачати час і зусилля, аби виховувати дитину в україномовному середовищі:

Говоріть українською, вимагайте і надавайте послуги українською, захищайте українську і пам’ятайте, що #МоваВажлива.

Facebook Комментарии