Шлюби не починаються з любові, вони любов’ю завершуються, якщо…

«Шлюби не починаються з любові, вони Любов’ю звершуються-нагороджуються. Якщо ми уважно звернемося до євангельського читання, яке читається під час вінчання, то відповідь ми виявимо в історії про шлюб у Кані Галілейській. Пам’ятаєте цей образ випитого вина? Вино на шлюбному бенкеті закінчилося – це правда, глибока правда будь-якого сімейного життя, тому що як правило, шлюби починаються з якогосьсильного потягу,закоханості, із зваблювання людьми один одного. Та зачарування проходить. Інколи за рік, інколи за місяць, інколи за одну шлюбну ніч.
Людина раптом виявляє, що поряд з нею хоча і половинка, але людина дуже недосконала. Здається, що шлюбний бенкет закінчений. Починаються будні, замість вина шлюбного бенкету – вино життєвих буднів. Здається, що це помилка, що людина виявилася не тим. Немає відчуття того, що раз Бог попустив цей шлюб, раз Він благословив цей шлюб, потрібно з тією людиною, яка тобі дана, при всій її недосконалості щось творити. Дійсно, це важко. Тому багато сімей дуже швидко – в перші три роки – розпадаються.
Але якщо навіть тоді, коли через рік або декілька років закоханість(влюбленість) проходить, є відчуття того, що перед тобою не лише чоловік, але і брат або сестра во Христі, ти починаєш вчитися його прощати, вчитися його терпіти, і найголовніше – ніколи не забуваєш про Бога, і Бог приходить, як Він прийшов на шлюб до Кани Галілейської. Пам’ятаєте, там Він воду перетворив у вино, що здавалося кращим, ніж на початку шлюбного бенкету.
Дійсно, коли в такому сімейному житті, що перейшли через спокуси, коли люди вже реально сприймають один одного не зачаровуючись, з’являється Христос – а Він не може не з’явитися, якщо ця сім’я веде життя церковне, причащається, молиться, перебуває в богомислії, – відбувається Диво. Вода життєвих буднів стає вином, але вином кращим, ніж те, яке було на початку, це і є та справжня любов, любов Христова, очищена від суєтних пристрастей і наївного захоплення один одним, з чого все і починалось.Тому шлюби не починаються з любові, вони любов’ю завершуються, якщо не зруйнуються на цій важкій дорозі.Треба нераз перетерпіти.. Бо ж «перетерпівий до кінця, той спасенний буде» (Мф. 10, 22).».Протоієрей Георгій Митрофанов.

джерело

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Inline
Inline