ФРАЗИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДИТИНІ ЗБЕРЕГТИ САМООЦІНКУ

Занижена самооцінка – проблема багатьох дітей і дорослих, причину якої часто пов’язують з періодом навчання в школі. Сьогодні спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова розкажуть, як допомогти дитині зберегти самооцінку, коли справи в школі йдуть не дуже добре.

«Робити помилки не соромно» 
Страх помилок – найбільший гальмівник прогресу. Мабуть, усім знайоме це відчуття: краще не починати, щоб не зазнати невдачі й не відчувати потім сором.
Найчастіше цей страх ми засвоюємо саме в школі. Діти швидко роблять висновок: краще не піднімати руки зовсім, ніж відповісти неправильно й отримати погану оцінку, ліпше не виходити до дошки, якщо не впевнений, що знаєш тему досконало. А дехто дізнається в школі, що можна отримати осуд і за власну думку.
Тому навіть якщо в навчальному закладі дитині нав’язують страх помилок, родина може зайняти іншу позицію. Будь-яке навчання – це процес здобуття нових навичок. І помилки неминучі, помилки – це нормальна частина процесу. І не потрібно соромитися власних помилок.
«Ти – це не тільки твої успіхи чи невдачі» 
Кожній людині потрібно знати, що її люблять незалежно від досягнень або невдач. Для дитини найважливіше відчувати безумовну любов мами й тата. Навіть коли нема успіхів з алгебри, української мови чи біології. Навіть коли класний керівник знову незадоволений успішністю й поведінкою.
Важливо відокремити вчинки дитини та дії батьків від почуттів і відносин. Алгеброю доведеться займатися більше. Можливо, для цього треба буде скоротити години ігор за комп’ютером. Але низькі оцінки й бажання поговорити з сусідом по парті не роблять дитину поганою й непотрібною своїй сім’ї. І дуже важливо донести цю думку сину чи донці.
«Якщо ти комусь не подобаєшся, це не значить, що з тобою щось не так» 
Часто буває, що дитина відрізняється від своїх однолітків. Слухає іншу музику, має інші інтереси, по-іншому одягається тощо. І в цьому теж немає нічого поганого.
Одне з найболючіших переживань шкільного періоду – не вписатися в колектив. З одного боку, уміння знайти спільну мову з однокласниками – важлива частина соціалізації. З іншого – майже кожен, хто навчався в школі, може пригадати період, коли був у класі наче не у своїй тарілці, не мав друзів, був білою вороною.
Як допомогти дитині в такій ситуації? Не залишайте її без підтримки: слухайте, розпитуйте про труднощі, говоріть про власний досвід, якщо у вас траплялися схожі історії. Переконайтеся, що в школі безпечно для дитини: немає цькування, принижень, побоїв. Якщо це є, ситуація вимагає негайного втручання. Але навіть якщо дитина непопулярна в колективі, це не можна залишати без уваги. Незайвою буде консультація психолога, а ще – спільний перегляд будь-яких фільмів або книг, де головні герої відрізнялися від свого оточення.
«Учитель не завжди має рацію» 
Здавалося б, сучасним школярам пояснювати це не потрібно. Насправді ж, слова вчителя нерідко зачіпають дітей болючіше, ніж нам здається. Причому найкраще запам’ятовується те, що часто сказано несправедливо, спересердя, від утоми чи байдужості.
Якщо така ситуація трапилася, варто поговорити з учителем, але подібні розмови не завжди дієві. А ось бесіда з дитиною допоможе їй почуватися краще. Батьки не можуть захистити дітей від усіх образ, але здатні навчити відрізняти справедливу критику від несправедливої, від образливих і принизливих слів.
Усе, що принижує людину як особистість (зневажлива оцінка її розумових здібностей, характеру, зовнішності), це образа. Можна поговорити з дитиною про те, що вчителю буває складно, він втрачає самовладання, і слова, сказані в такому стані, бувають абсолютно несправедливими. Це не виправдовує неврівноваженість дорослого, але допомагає відокремити чужу оцінку від власного відчуття себе.
 
«На жаль, несправедливість існує» 
Часто в школі дитина стикається з ситуаціями, коли хтось із учителів має своїх улюбленців. Комусь ставлять 11 балів, а вашій дитині за подібне завдання – 9. Якщо така ситуація засмучує дитину, можна (і навіть потрібно) спробувати відновити справедливість – поговорити з педагогом, завучем або директором. Може статися й так, що до неприємних обставини з якихось причин доведеться на певний час підлаштовуватися. І тоді саме батьки мають надати дитині інструменти, щоб почуватися краще: гумор, надійний тил і стійке відчуття себе хорошою й гідною людиною.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Inline
Inline